Ми розробляємо як концептуальні проєкти, які сформують у вигляді креслень ідею вашої бажаної споруди, так і технічні креслення, за якими буде відбуватись будівництво.
Рекомендуємо завжди іти за принципом комплексного проєктування з урахуванням функціональних, конструктивних та естетичних засобів, що сприяють бажаній реалізації об’єкта і забезпечить позачасовий дизайн. Такий сценарій забезпечує BIM-проєктування, це віртуальна 3D модель, яка несе в собі інформацію про конструктивну схему будівлі, архітектурні рішення, інженерне оснащення, інформацію про матеріали.
Коли всі процеси пов’язані між собою, можна попередити значну частину колізій, аби в майбутньому будівництво було більш злагоджено і менш стресовим.
Привіт! Мене звати Іванна. Я засновниця студії Vehera Architects. Уже 8 років разом із командою реалізовуємо ідеї у будівництві, наш досвід включає проєкти від малих архітектурних форм до хмарочосів. Тому працюємо як із девелоперами, так і людьми, що планують своє житло або малий бізнес.
Ми цінуємо час замовника, тому використовуємо комплексний підхід у проєктуванні разом з архітекторами, дизайнерами та інженерами аби уникнути колізій на будівництві для максимального втілення задуманої концепції.
Функціональний та естетичний простір робить життя людей кращим, тому для нас це не просто робота, а уже спосіб зробити життя комфортнішим, інклюзивнішим, підлаштований під ритм сучасної людини.
Завдяки гнучкому підходу, після консультації зможемо запропонувати замовнику необхідний пакет креслень, детально проаналізувавши запит та врахувавши часові рамки. Склад проєкту залежить від рівня складності будівлі, відповідно різниться пакет документів на отримання дозволу на початок будівництва.
Архітектурні концепції
Ескізні проєкти
Робочі проєкти
Дизайн-проєкти інтер’єрів
Інженерні розділи
Отримання дозвільних документів для початку будівництва
Архітектурна концепція – це основоположна ідея, що визначає художній образ та функціональне призначення будівлі чи архітектурного об’єкта. Вона є стрижнем проєкту, навколо якого розгортаються всі подальші проєктні рішення.
Концепція включає в себе:
- Функціональне призначення: Як буде використовуватися будівля, які функції вона виконуватиме.
- Містобудівний контекст: Як будівля буде взаємодіяти з навколишнім середовищем, враховуючи існуючу забудову та ландшафт.
- Соціально-культурні аспекти: Яке значення будівля має для суспільства, які цінності вона відображає.
Архітектурна концепція формулюється на початкових етапах проєктування та служить основою для розробки проєктної документації. Вона допомагає архітектору сформулювати чітке бачення проєкту та приймати обґрунтовані рішення на всіх етапах проєктування.
Розробка архітектурної концепції – це перший етап формування об’ємно-просторових рішень споруди, у якому враховуються побажання замовника, особливості ділянки та сучасні тенденції в архітектурі.
Результатом розробки архітектурної концепції є концептуальний проєкт, який включає в себе:
- Ескізи та 3D-візуалізації: Графічне зображення архітектурного об’єкта, що дає уявлення про його зовнішній вигляд та планування.
- Генеральний план: План розташування будівлі на ділянці з урахуванням навколишнього середовища.
Архітектурна концепція є важливим етапом проєктування, який визначає успіх всього проєкту. Якісно розроблена концепція дозволяє створити функціональну, естетично привабливу та економічно ефективну будівлю, яка буде відповідати потребам замовника та гармонійно вписуватися в навколишнє середовище.
Ескізний архітектурний проєкт – це початковий етап проєктування будівлі, який є концептуальним відображенням архітектурної ідеї. Він є основою для подальшої розробки проєктної документації та служить для узгодження з замовником основних параметрів об’єкта.
Основна мета ескізного проєкту:
- Візуалізація архітектурної ідеї: Ескізний проєкт дає уявлення про зовнішній вигляд будівлі, її планування та функціональне призначення.
- Визначення основних параметрів: На цьому етапі визначаються габарити будівлі, її поверховість, кількість приміщень та їх площі.
- Узгодження з замовником: Ескізний проєкт є основою для обговорення та узгодження з замовником основних рішень щодо проєкту.
Склад ескізного проєкту:
- Генеральний план: План розташування будівлі на ділянці з урахуванням навколишнього середовища та інженерних комунікацій.
- Плани поверхів: Плани кожного поверху з зазначенням розмірів приміщень, їх функціонального призначення та розташування меблів.
- Фасади: Зображення зовнішнього вигляду будівлі з різних сторін.
- Розрізи: Вертикальні розрізи будівлі, що дають уявлення про її внутрішню структуру та висоту приміщень.
- 3D-візуалізація (за необхідності): Об’ємне зображення будівлі, що дозволяє більш детально оцінити її зовнішній вигляд.
- Пояснювальна записка: Текстовий документ, що містить опис архітектурної концепції, основні техніко-економічні показники та обґрунтування прийнятих рішень.
Робочий архітектурний проєкт – це завершальний етап розробки проєктної документації, який містить детальні креслення та специфікації для будівництва об’єкта. Він є основним документом, яким керуються будівельники під час зведення будівлі.
Основна мета робочого проєкту:
- Деталізація архітектурних рішень: Робочий проєкт містить всі необхідні креслення та специфікації для реалізації архітектурної концепції.
- Забезпечення будівництва: Робочий проєкт є основним документом, яким керуються будівельники під час зведення будівлі.
- Отримання дозволу на будівництво: Робочий проєкт є необхідним документом для отримання дозволу на будівництво.
Склад робочого архітектурного проєкту:
- Генеральний план: План розташування будівлі на ділянці з урахуванням навколишнього середовища та інженерних комунікацій.
- Плани поверхів: Детальні плани кожного поверху з зазначенням розмірів приміщень, їх функціонального призначення, розташування меблів та обладнання.
- Фасади: Детальні зображення зовнішнього вигляду будівлі з різних сторін з зазначенням матеріалів оздоблення та кольорової гами.
- Розрізи: Вертикальні розрізи будівлі, що дають уявлення про її внутрішню структуру, висоту приміщень, розташування конструкцій та інженерних комунікацій.
- Креслення вузлів та деталей: Детальні креслення окремих елементів будівлі, таких як фундаменти, стіни, перекриття, покрівля, вікна, двері тощо.
- Специфікація матеріалів та обладнання: Перелік необхідних будівельних матеріалів, обладнання та виробів із зазначенням їх кількості, характеристик та виробників.
- Пояснювальна записка: Текстовий документ, що містить опис архітектурних рішень, основні техніко-економічні показники, обґрунтування прийнятих рішень та іншу необхідну інформацію.
Значення робочого архітектурного проєкту:
- Основа для будівництва: Робочий архітектурний проєкт є основним документом, яким керуються будівельники під час зведення будівлі.
- Гарантія якості: Детально розроблений робочий архітектурний проєкт забезпечує якісне та відповідне проєкту будівництво.
- Отримання дозволу на будівництво: Робочий архітектурний проєкт є необхідним документом для отримання дозволу на будівництво.
Дизайн-проєкт інтер’єрів – комплексний проєкт внутрішніх приміщень, який містить в собі візуалізацію та технічну документацію для створення функціонального та естетично привабливого простору. Він є основою для реалізації ремонту або реконструкції приміщення, враховуючи побажання замовника, особливості об’єкта та сучасні тенденції дизайну
Основні етапи розробки дизайн-проєкту інтер’єру:
Знайомство та збір інформації:
- Зустріч з замовником для обговорення його потреб, побажань та бюджету.
- Вивчення особливостей приміщення: розміри, планування, освітлення, інженерні комунікації.
- Аналіз стилістичних уподобань замовника та вибір концепції дизайну.
Розробка концепції:
- Створення ескізів та 3D-візуалізацій, що відображають основну ідею дизайну.
- Підбір кольорової гами, матеріалів оздоблення, меблів та декору.
- Узгодження концепції з замовником та внесення необхідних змін.
Технічне проєктування (Розробка детальних креслень):
- План приміщення з розмірами та розташуванням меблів.
- План освітлення: Розташування світильників та електророзеток.
- План сантехніки: Розташування сантехнічних приладів.
- Розгортки стін: Детальні креслення оздоблення стін.
- Специфікація матеріалів: Перелік необхідних матеріалів з зазначенням кількості та характеристик.
Авторський нагляд:
- Контроль за відповідністю ремонтних робіт дизайн-проєкту.
- Консультації та допомога у виборі матеріалів та обладнання.
- Внесення змін до проєкту за необхідності.
Конструктивне проєктування: Проєктування несучих конструкцій будівлі, таких як фундаменти, стіни, перекриття та покрівля, забезпечуючи їх міцність та стійкість.
Проєктування інженерних систем: Розробка та інтеграція систем життєзабезпечення будівлі, таких як:
- Опалення, вентиляція та кондиціювання повітря (ОВКП): Проєктування систем для забезпечення комфортного клімату в приміщеннях.
- Водопостачання та каналізація (ВК): Проєктування систем для забезпечення будівлі водою та відведення стічних вод.
- Електропостачання та освітлення: Проєктування систем для забезпечення будівлі електроенергією та освітлення.
- Слабкострумові системи: Проєктування систем зв’язку, сигналізації, безпеки та автоматизації будівлі.
Проєктування зовнішніх мереж: Проєктування інженерних мереж, що знаходяться за межами будівлі, таких як водопровід, каналізація, теплові мережі, електромережі та мережі зв’язку.
В Україні існує кілька видів дозвільних документів на будівництво, які регулюються Законом України “Про регулювання містобудівної діяльності”. В першу чергу важливо визначити категорію складності будівлі, адже від неї залежить вибір необхідного документа.
В Україні існує три категорії складності об’єктів СС1,СС2 та СС3.
Категорія визначається окремим розрахунком, який розробляє проєктант.
1. Отримання будівельного паспорту
Будівельний паспорт необхідний для будівництва об’єктів, які відповідають певним критеріям (наприклад, площа до 500 кв.м, не більше двох поверхів), таких як:
- індивідуальні житлові
- садові або дачні будинки
- господарські споруди
Подається заява до уповноваженого органу містобудування та архітектури або через портал «Дія».
2. Повідомлення про початок виконання будівельних робіт:
Цей документ є найпростішим видом дозволу та застосовується для об’єктів з незначними наслідками (СС1), таких як:
- житлові будинки до 300 кв. м;
- громадські будівлі;
- господарські будівлі та споруди;
- реконструкція та ремонт будівель без зміни їх зовнішніх габаритів та несучих конструкцій.
Повідомлення подається до Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ) через електронний кабінет.
3. Дозвіл на виконання будівельних робіт:
Цей документ є більш складним та вимагається для об’єктів із значними наслідками (СС2 та СС3), таких як:
- багатоповерхові житлові будинки;
- громадські будівлі;
- промислові об’єкти;
- складні інженерні споруди (мости, тунелі тощо).
Для отримання дозволу необхідно розробити проєктну документацію, отримати містобудівні умови та обмеження та пройти експертизу.
Дозвіл видається ДІАМ.
4. Декларація про готовність об’єкта до експлуатації:
Цей документ засвідчує готовність збудованого об’єкта до використання за призначенням.
Декларація подається до ДІАМ після завершення будівельних робіт.
5. Інші види документів:
Для окремих видів будівельних робіт можуть знадобитися й інші документи, такі як:
- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки;
- ліцензія на здійснення будівельної діяльності.
